Цифровий сигнал

Матеріал з Словник з інформатики
Перейти до: навігація, пошук

Цифровий сигнал— дискретний сигнал з певним значенням інформативного параметра, яке визначається у цифровій формі. Цифрові сигнали є цифровим зображенням дискретного сигналу, який часто видобувається шляхом квантування аналогового сигналу. В комп'ютерах та інших цифрових системах, цифровий сигнал є хвилею, що переключається між двома рівнями напруги (0 та 1). У більшості комп'ютерних програм цифровий сигнал зображається у вигляді двійкових чисел і тому точність квантизації вимірюється у бітах. Так, наприклад, 4-бітова система забезпечить підтримку 24 = 16 дискретних значень, 7-бітова — 27 = 128, 16-бітова — 216 = 65536 дискретних значень і т. д. Цифрові технології отримали широке розповсюдження у 1990-ті роки і включають у себе різноманітні медіа пристрої. Сучасні телекомунікації та побутова електроніка працює майже виключно на цифрових технологіях.

  Зміст: 
1.Переваги цифрового сигналу.
2.Недоліки цифрового сигналу.
3.Застосування.
                                      Переваги цифрового сигналу

Перевагами цифрового сигналу над аналоговими є : більша захишеність від дії шумів, наводок і перешкод; невеликі відхилення від дозволених значень ніяк не викривляє цифровий сигнал, так як завжди існують зони допустимих відхилень; дозволяє складнішу і багатоступеневу обробку більш довге зберігання без втрат якісніша передача цифрові пристрої легше проектувати, відлагоджувати. Їхня поведінка більш точно прогнозується та розраховується.


                                      Недоліки цифрового сигналу

Цифровий сигнал передає інформацію кількома (переважно двома) своїми рівнями і зміною цих рівнів, а аналоговий більш ємний, оскільки несе інформацію кожним поточним своїм значенням. Крім того, цифровий сигнал потребує перебування в певному рівні деякий період часу, інакше його неможливо буде розпізнати. Тому цифрові пристрої працюють повільніше за аналогові і швидкість передачі та обробки інформації аналоговими пристроями завжди може бути більша. Крім того в природі всі сигнали є аналоговими, для їх перетворення необхідно використовувати спеціальну апаратуру (аналого-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі).

                                               Застосування

Важливою властивістю цифрового сигналу, що визначає його домінування в сучасних системах зв'язку, є його здатність до повної регенерації в ретрансляторі (до деякого порогового відношення сигнал / шум). Коли в ретранслятор приходить сигнал з невеликими перешкодами, він перетворюється в цифрову форму, і ретранслятор заново формує сигнал, повністю прибираючи спотворення. У той час як аналоговий сигнал вдається лише посилити разом з накладеними на нього шумами. З іншого боку, якщо цифровий сигнал приходить з великими перешкодами, відновити його неможливо (ефект крутої скелі (англ.)), В той час як з спотвореного аналогового сигналу можна витягти частину інформації, хоча і з труднощами. Якщо порівнювати стільниковий зв'язок аналогового формату (AMPS, NMT) з цифровим зв'язком (GSM, CDMA), то при перешкодах на цифровій лінії з розмови випадають часом цілі слова, а на аналоговій можна вести розмову, хоча і з перешкодами. Вихід з даної ситуації - частіше регенерувати цифровий сигнал, вставляючи регенератори в розрив лінії зв'язку, або зменшувати довжину лінії зв'язку (наприклад, зменшувати відстань від стільникового телефону до базової станції, що досягається більш частим розташуванням базових станцій на місцевості). Використання в цифрових системах алгоритмів перевірки і відновлення цифрової інформації дозволяє істотно збільшити надійність передачі інформації.


                                      Список використаної латератури:

1.https://uk.wikipedia.org/wiki/Цифровий_сигнал 2.https://ru.wikipedia.org/wiki/Цифровой_сигнал