Персональний цифровий секретар

Матеріал з Словник з інформатики
Перейти до: навігація, пошук

Персональний цифровий секретар це вид портативного комп'ютера, у якого, як правило, відсутня клавіатура, уведення/вивід даних здійснюється на сенсорну панель за допомогою спеціальної ручки. Тому його іноді називають комп'ютером з рукописним уведенням. Персональний цифровий секретар має більшу оперативну й постійну пам'ять. Можливий обмін даних з іншим комп'ютером через паралельний або послідовний інтерфейс. Вага — від 400 г до 1,5 кг. Працює під керуванням спеціальної операційної системи, одна з найбільш відомих — Windows РС. Якщо вбудована система розпізнавання рукописного тексту не розпізнає слово, передбачене підсвічування клавіатури, на якій можна набрати слово посимвольно, дотиком ручки до відповідних до символів. Найбільш відомий персональний цифровий секретар — Newton фірми Apple. Вся історія виникнення та вдосконалення будь-якої техніки це довгий шлях від великого і нерідко незграбного механізму до маленьких витонченим штучок. Можна сміливо стверджувати, що технічний винахід лише тоді досягає вершини свого розвитку, коли рядовий його користувач може взагалі толком не знати, як воно насправді працює. Взяти до прикладу звичайний побутовий телевізор. У загальному і цілому принцип його роботи широко відомий, але навряд чи будь-хто, у кого він є, може самостійно його відремонтувати в разі поломки.


І так було з усім: з автомобілями, з літаками, з мікрохвильовими печами, з телефонами та факсимільними апаратами. З персональними комп'ютерами теж спочатку було саме так. Однак, на відміну від телевізора або відеомагнітофона, персональний комп'ютер є пристроєм широкоуніверсальний, застосовуваним буквально для чого завгодно - від обліку курсової вартості акцій та аналізу фінансового стану підприємства до обробки та зберігання кулінарних рецептів. Саме його широка універсальність призвела конструкторів до усвідомлення того факту, що комп'ютер можна, а найголовніше - потрібно, зробити настільки маленьким, щоб його можна було носити з собою і працювати на ньому в дорозі. Так з'явилися ноутбуки.

Правда, створення портативних комп'ютерних систем повністю не вирішувало поставлене завдання. Настільки значне зменшення розмірів обернулося масою досить явних недоліків. Виникли труднощі з розміщенням повнорозмірною клавіатури. Портативність наклала свої обмеження на місткість жорсткого диска. Та й з автономністю виникли великі проблеми, значно обмежили термін безперервної роботи ноутбука без зовнішнього електроживлення. І якщо говорити відверто, не так вже зручно кожен раз чекати кілька хвилин, поки ноутбук здійснить завантаження операційної системи та іншого програмного забезпечення тільки лише заради того, щоб прийняти електронну пошту, наприклад.

Виходячи з досвіду експлуатації ноутбуків, було зроблено ряд принципових висновків, що дозволили кардинально переглянути всю концепцію портативної обчислювальної техніки взагалі. Якщо ноутбук взяти за обмеження портативності "зверху", то аналогічним обмеженням "знизу" явились всілякі електронні записники, що виникли незабаром після того, як цифрова техніка стала досить надійна в експлуатації.



Фірма 3Сом постаралася отримати максимальну користь з обох обмежень і з'єднати в одному пристрої всі достоїнства і тих і інших. Від цифрових записників були "взяті" маленький розмір, високий ступінь автономності, малий час перекладу з "сплячого" в робочий стан і простота інтерфейсу. Від ноутбуків "взяли" їх широкі функціональні здібності і сопрягаемость зі стандартним програмним забезпеченням, використовуваним на "великих", в сенсі настільних, персональних комп'ютерах. Те, що вийшло в результаті, фірма 3Сом назвала PalmPilot. А сам новий клас цифрових пристроїв отримав найменування ПДА (Personal Digital Assistant, PDA) або "персональні цифрові секратаря".

Витонченість ідеї 3Сом полягало в тому, що її фахівці зовсім навіть і не намагалися засунути всі можливості великого комп'ютера в маленький корпус. Як показала статистика, звичайному користувачеві це зовсім і не потрібно, тим більше, що будь-яке таке рішення обертається вельми високою ціною, що значно перевершує вартість настільної системи аналогічної обчислювальної потужності. У повсякденній роботі від ПДА потрібно виконувати куди як менше завдань.

Крім звичної записної книжки для телефонів і стандартного планувальника свого часу (що вже було реалізовано в електронних цифрових записниках), ПДА повинен вміти працювати з електронною поштою, дозволяти робити робочі чорнові записи так само легко, як у звичайному паперовому блокноті. Не обійшлося тут і без віянь чисто американської моди. У нашій країні програми обліку особистих фінансів не мають такого широкого розповсюдження, як, наприклад, у США чи Західній Європі, тому включення до складу стандартного ПО пакету обліку особистих фінансів "нам" може здатися зайвим піжонством. Але ви просто не бачили американської податкової декларації та не спілкувалися з "їх" податковими інспекторами ...

Але на цьому достоїнства PalmPilot не вичерпувалися.

Вузьким місцем будь портативної системи завжди була клавіатура. По суті, будь-який ноутбук хоч завтра можна зменшити, як мінімум, удвічі, якби не "кнопки". Кожен, хто користувався електронними записниками, вам скаже, як "приємно" намагатися потрапити в крихітні кнопочки і не допускати при цьому помилок або друкарських помилок. 3Сом не стала намагатися розв'язувати цей гордіїв вузол, а витонченим рухом розрубала його, взагалі відмовившись від клавіатури як від системи введення та управління. Замість неї, в PalmPilot існує сенсорний екран, службовець, в тому числі, і для навігації. Користувач просто торкається спеціальним пером до тих чи інших піктограм і запускає тим самим відповідні додатки. А для введення інформації в PalmPilot було реалізовано воістину революційне нововведення. Операційна система PalmPilot стала "розуміти" звичайну рукопис, вироблену в спеціальній області екрану ПДА за допомогою все того ж пера. За твердженням фахівців і численними відгуками користувачів, навіть в базовій конфігурації вбудована система розпізнавання рукописного введення працювала досить і досить коректно, а наявний модуль самонавчання досить швидко донастроювати її на індивідуальні особливості кожної конкретної людини. В особливо складних випадках "софт" дозволяв переключитися на звичайний клавіатурний режим, коли на екрані висвічуються квадратики з символами, а людині залишається тільки торкатися пером до потрібних з них.

І все це багатство було сховано в пристрій розміром із середню людську долоню і загальною вагою не більше ста шістдесяти грам! Природно, довелося поступитися розширюваністю. У PalmPilot не можна доустановити нове програмне забезпечення або наростити його апаратні можливості. Але ж цього і не потрібно. Зате все, що може і вміє це дійсно портативний пристрій, стає доступним чи не через пару секунд після активізації PalmPilot натисканням спеціальної клавіші на передній панелі.

Таким чином, фірма Palm Computing, дочірнє підприємство 3Сом, спеціально створене для виробництва та просування на ринок нових пристроїв, зуміла знайти ту саму "золоту середину" між простотою і функціональної міццю. Треба зауважити, що ринок відреагував на це досить і досить неоднозначно. Більшість західних аналітиків назвали PalmPilot не більше ніж ще однієї гарної, але малокорисною іграшкою, придуманої виключно заради того, щоб викачати з споживачів додаткові гроші. Основною причиною таких оцінок, при загальному схваленні теоретичної концепції ПДА в цілому, називалася повна несумісність PalmOS ні з Microsoft Windows, ні з MacOS, що домінували на ринку настільних систем. Та й відомий Білл Гейтс не підтримав нову ідею.

Однак споживачі вважали інакше. По сьогоднішній день ПДА PalmPilot різних версій продано більше двох мільйонів штук. Всупереч думці і на превеликий подив практично всіх аналітиків, інтерес до подібного роду пристроїв проявили ті, хто розглядався як майбутній ринок розвитку ноутбуків, а саме - телефонні та пейджингові компанії. Дійсно, в одних тільки США і Європі продано близько ста мільйонів ноутбуків, в той час як ПДА ще ледь-ледь з'явилися. Логічно було б припустити, що раціональніше придумувати механізми отримання пейджингових повідомлень та управління стільниковим телефоном (наприклад, автоматичну телефонну записну книжку з вбудованим номеронабирачем) саме в ноутбуки, а не в якісь там персональні цифрові секретарі.

Але сталося якраз протилежне. Найрізноманітніші компанії, часом мають до комп'ютерів досить опосередковане відношення, стали розробляти пристрою сполучення ПДА PalmPilot зі своїми системами. Це дозволило Palm Computing тут же розширити лінійку пропонованих пристроїв від більш простих і, відповідно, дешевих, до більш просунутих, а значить і більш дорогих. Але в будь-якому випадку мова йшла про суми, що не перевищують трьох, а для молодших моделей і двох сотень доларів, що не йшло ні в яке порівняння з півтора-двома тисячами доларів за нормальний ноутбук.

Незабаром виробництво найпершого "палма", Palm5000 з 500 Кб оперативної пам'яті і мінімальними можливостями, було припинено.

Його замінили моделі: PalmPilot Personal (з низкою додаткових функцій, наприклад, підсвічуванням екрану); PalmPilot Professional (збільшена до одного мегабайта оперативна пам'ять і розширені можливості вбудованого програмного забезпечення) і PalmIII, на якому слід зупинитися окремо.

Крім вже звичних можливостей ПДА, Palm Computing вбудувала в PalmIII цілий ряд зовсім вже фантастичних властивостей, які перетворили його в досить і досить грізного конурента ноутбуків в цілому ряді областей. Справа в тому, що PalmIII, крім ще більш "просунутого софта" і розширення пам'яті, "отримав" вбудований інфрачервоний порт, що дозволяє обмінюватися даними з будь-яким настільним комп'ютером взагалі без додаткових кабелів і роз'ємів. За умови, звичайно, що у настільного комп'ютера теж є такий ІЧ-порт. До речі, вже давно виробляються повнофункціональні ПДА PalmIII і в повністю русифікованому варіанті. Розпізнавання рукописного введення в них проводиться на підставі модуля PaPiRus, фірми "Физтех-софт".

Треба сказати, що бурхливий успіх ПДА взагалі і 3Сом'овского проекту Palm зокрема викликав цілу хвилю на ринку цифрових персональних пристроїв. Безліч інших компаній, як гігантів типу IBM і Compaq, так і куди менш відомих фірм, стали розробляти власні варіанти цифрових персональних секретарів, втім, вельми і вельми близьких за функціональними можливостями до 3Сом'овскім Palm'ам. До речі кажучи, Microsoft Corporation, як і у випадку з графічною операційною системою, а також з Інтернет, не зуміла вчасно вловити тенденції ринку і знову виявилася не на чолі "планети всієї". Більше того, софтверний гігант майже півтора року взагалі заперечував якесь майбутнє у ПДА. Лише постійне зростання продажів і ще більше зростання попиту на подібні пристрої змінив ставлення Білла Гейтса до цифрових секретарям та ініціював власні розробки в даній області.