Меню

Матеріал з Словник з інформатики
Перейти до: навігація, пошук

Поняття та означення меню

Меню – один з елементів інтерфейсу користувача, за допомогою якого користувач може вибрати одну з опцій, поданих програмою. Меню - перелік команд, що дозволяє користувачу обрати одну з них. У сучасних ОС, меню – це важливий елемент графічного інтерфейсу користувача, користувач може персонально вибирати позиції меню будь-яким з вказаних пристроїв введення, які надаються комп’ютером. Типи меню Є такі типи меню: 1. Меню по виконанню: - Текстове - Графічне 2. за функціями: - головне меню програми; - спливаюче меню; - контекстне меню; - системне меню. Меню в себе включає: пункт меню - вибрані опції та додатки; піктограма - елемент, що зображає дію; роздільник - наглядно розділяє групи пунктів у меню; «Упор» - окреслює рамки руху зсуву курсора. Зазвичай, частини меню згруповані в: Рядок меню – основний елемент меню, який завжди розташований у вікні програми (досить рідко зустрічається, що він прихований і висвітлюється лише при окремих діях користувача). Саме він є головним меню вікна, що може містити: Спливаюче меню . При виборі складової головного меню в основному приходимо до того, що виклик з'являється під головним підменю, що, містить підменю. Саме тому меню утворює ієрархію у структурі функціональних можливостей програми.

Історія терміну

Сам терін "меню"- це список страв, що подаються в певному вигляді. Тобто це перелік певних пунктів у списку. Саме звідси інформатики і запозиичили слово "менб", оскільки воно і набуває таких ж значень.

Сфери застосування та приклади використання

Елементи меню в головному і спливаючому меню можуть бути увімкнені, вимкнені чи недоступні. Інколи замість слів «увімкнено» і «вимкнено» використовують терміни «активно» та «неактивно». У більшості випадків, елементи, позначені увімкненими чи вимкненими, для користувача виглядають так само, а недоступний елемент меню виглядає дещо затемненим. Елементи спливаючих меню можуть бути відзначеними, при цьому для ідентифікації обраного елементу використовують спеціальні позначки (наприклад, в Microsoft Оffice використовується «галочка» - ✓) чи зміни забарвлення будь-якого елемента пункту меню (часто використовують для нестандартних графічних меню). Робота елементів меню Всі елементи меню або частина елементів меню можуть працювати як справжнє меню, тобто як група незалежних рахункових кнопок (рахункових тригерів, Т-тригерів) з якої, як у справжньому меню, можна вибрати один, два або більше пунктів, але частіше зустрічаються групи залежних кнопок, які працюють як багатофазних тригер, тобто з групи пунктів можна вибрати тільки один пункт, після вибору якого перш обраний пункт скидається, але це вже не меню, а перемикач. Таке меню управляється простим введенням потрібного значення зі списку. Іноді для введення потрібно натиснути Enter; інакше - тільки «гарячу клавішу», або ввести певну кількість символів. При натисканні Enter без введення конкретного значення може бути виконано дію за замовчуванням (в наведеному прикладі це «Розворот»). У більш просунутих інтерфейсах вибір елемента меню може здійснюватися «вказівкою» на його зображення на екрані. Хоча такі меню можуть управлятися і гарячими клавішами теж (в спеціалізованих або неякісно зроблених інтерфейсах «гарячі клавіші» можуть бути відсутні), але допускається вибір між елементами меню за допомогою клавіш стрілок або вказівного пристрою вводу. Меню, керовані вказівними пристроями, використовуються в телевізорах, мобільних телефонах і інших пристроях з вказівними пристроями введення. Трудомісткість вибору пункту з меню Для зменшення трудомісткості вибору пункту з меню вказівним пристроєм введення обираний пункт меню повинен значно відрізнятися за кольором, фактурі і іншим характеристикам від фону і мати найбільші можливі розміри (площа). Меню з «упором» дозволяють наосліп зрушити курсор до упору і числом натискань на кнопку вибрати потрібний пункт меню. Турбо-меню без «упору» зробити це не дозволяють.

Список використаних джерел

http://winref.ru ua.wikipedia.org