Кодування
Зміст
Визначення кодування
Кодування - це особлива створена система правил закріплення інформації. У вужчому розумінні терміну «кодування» досить часто розуміється перехід від однієї форми надання інформації до іншої, більш зручної для поширення, зберігання чи обробки.
Код – це склад знаків, які систематизовані згідно з визначеними правилами тієї чи іншої мови. Знак - це відмітка, об'єкт , і виділення чогось. Приміром,це може бути літера або число. Знак стає символом, коли сполучається зі своїм значенням. Код має бути сталим, достеменним і значущим, конкретно осягатися, поновлюватися і поширюватися. Він має бути дохідливим андресанту і адресату. Матеріальних носіїв є меньше, ніж кодів.
Види кодів
Виділяють такі види кодів:
- цифрові - система цифр;
- алфавітні – система літер;
- матричні - система отворів чи поглиблень та т.п. ;
- рельєфно – точкові – система рельєфних точок (шрифт Брайля);
- алфавітно-цифрові – неоднорідна система цифрових і алфавітних кодів.
Способи подання кодів
В залежності від використовуванних методів кодування, застосовують різноманітні математичні моделі кодів, при цьому часто використовується надання кодів під виглядом: кодових дерев; кодових матриць; многочленів і т.п
Цілі кодування
Основні цілі кодування:
1) Збільшення завадостійкості при передачі даних.
2) Збільшення результативності передачі даних, за рахунок здобутку найбільшої стрімкості передачі даних.
Теорії кодування
Теорія кодування розвивається у двох основних напрямках, належно з цими цілями:
1. Теорія завадостійкого кодування дає дозвіл розкривати найкращі параметри завадостійкого коду в залежності від наданної задачі.
2. Теорія економічного кодування займається пошуком кодів, що дозволяють в каналах без перешкод підвищити ефективність передачі інформації.