Клієн-сервер

Матеріал з Словник з інформатики
Перейти до: навігація, пошук

Клієнт-сервер

Сервер - це любий об'єкт чи суб'єкт , що володіє любими розрахунковими ресурсами.

Клієнт - це особа, яка запитує у сервера будь-який ресурс, яка користується будь-яким ресурсом або обслуговуються сервером іншим способом.

Клієнт-сервер - підвид системи, що займається відповідью на запити клієнтів, в такій ситуації між сервером і клієнтом відбувається спілкування за допомогою документів.


Архітектура клієнт-сервер

Нище наведено вид клієнт-сервера і різнтцю даної системи від файл-серверної, що сьогодні дуже популярна в промисловій сфері.

Умови появлення клієнт-серверної технології: • користувачів має бути не більше 10 - 15 людей;

• висока собівартість електроннихмашин;

• вирішення завдань масштабу підприємства і управління підприємством в цілому;

• праця в мережі з іншими користувачами;

• важлива наявність вірності наявних даних .

У центрі клієнт-сервернихах є декілька варіаетів:

• спільна для користувачів інформація на деяких сайтах;

• безліч осіб на не однакових підрахункових машинах разом роблять спільну інформацію.

На даному проміжку забезпечення мережі для виду клієнт-сервер схожий до файл-серверного. Користувачі серверу мають можлтвість створюватися за допомогою таких самих процесів. Крім цього, зазвичай, на фірмах добре існують дві дані архітектури. Це визвано декількома загальними вимогами. Перше, на любій фірмі безліч задач, що стосуються збереження та обміну паперами, що представляють різні файли. Друге, завдання полягає в тому чи іншому об'ємі. Дуже часто є наявні в об'ємі та використовуються рядом з зробленими клієнт-серверними доповнювачами.

Замітимо, що поява клієнт-серверних доповнювачів на фірмі - це важкий і довгий процес. Окрім рішення грошових неполадок є важливим зробити заміну рівня управління.

Варіанти взаємозвязку клієнт-сервера


За період свого існування технології «клієнт-сервер» пройшли через декілька фаз, тому є різні моделі технології. Вони засновані на розділенні структури СКБД на три частини:

• введення і відображення інформації;

• прикладний компонент;

• функції керування ресурсами .

Саме через це, в любому додатку наявні наведені компоненти:

• компонент подання даних;

• прикладний компонент;

• компонент керування ресурсом.

Взаємозв'язок цих компонентів реалізується за певними правилами, які отримали назву «протокол взаємодії».


Список викорисаної літератури:

http://simulation.kiev.ua/dbis/lection19.html

http://glossary.starbasic.net