Веб 2.0

Матеріал з Словник з інформатики
Перейти до: навігація, пошук

Основні поняття про Веб 2.0

Сервіси Веб 2.0 на сучасному етапі розвиваються доволі швидко. Веб 2.0 - це набір технологій, які є основою для розроблення сучасних веб-ресурсів.

Основними технологіями можна вважати:


- AJAX (Asynchronous JavaScript and XML), означає технологію, яка дозволяє обмін різноманітними даними між браузером і сервером. Основна суть полягає в тому, що веб-сторінка, не оновлюючись, у фоновому режимі посилає запити на сайт і сама звідти довантажує певні необхідні для користувача дані.


- FOAF (Friend of a Friend). Завдаки технології користувач може отримати підписку на новини і матеріали користувачів, які розташовані в «списку друзів». Завдяки FOAF розширюється коло спілкувань в Інтернеті. Технологія FOAF лягла в основу соціальних інтернет-мереж.


- RSS (Really Simple Syndication). Це технологія експорту гіпертексту, яка використовується для створення стрічок новин, узагальнень коротких повідомлень на сайтах, анонсів статей, змін у блогах тощо. Завдяки RSS можна коротко описувати нову інформацію на сайті та посилати її на повну версію.


- Трекбек (trackback). Це технологія відправлення повідомлення на сервер про встановлення гіперпосиланнь на його ресурс та автоматичне формування зворотного гіперпосилання та ін. Зазвичай розміщена під коментарями до статті на цей блог, або ресурс, який посилається на дану статтю.

Особливості Веб 2.0

На відміну від класичного веб-ресурсу Веб 1.0 (статичні веб-сторінки, форуми, чати та ін., які створені розробником, що наповнює ресурс інформацією і має на нього авторське право, а користувач виступає лише в ролі читача) сервісам Веб 2.0 притаманні певні особливості:


- Веб як платформа. Ресурси Веб 2.0 можна зберегти на комп’ютер і онлайн. Багато таких ресурсів розроблено у вигляді веб-додатків. Завдяки їм користувач може не встановлювати певні програми на комп'ютері. Онлайн словники, перекладачі є прикладом такого використання, бо доступ до них можна отримати не лише з комп’ютера, а й з сучасних мобільних пристроїв, які мають доступ до Інтернету.


- «Колективний розум». Юзери беруть участь в розробці й оціненні ресурсу, спільно реалізують певні проекти (наприклад Вікіпедія, яка створюється та покращується спільно всіма зацікавленими особами). - Веб-синдикація. В ресурс Веб 2.0 можна вставляти коментарі, гіперпосилання, адже вони мають свої адреси. Завдяки FOAF і RSS для перегляду оновленого сайту можна не відвідувати його, а зміни відображатиме стрічка новин.


- Соціалізація. Завдяки Веб 2.0 створюють соціальні мережі в Інтернеті, де обговорюють певного роду питання, при цьому можна створити власний профіль, індивідуальні налаштування тощо.


- Фолксономія. Спільно юзери розподіляють дані за допомогою ключових слів, які користувачі ресурсу добирають самі.


- Mash-up. Ресурси розширюють додаючи нові сервіси до створених. Прикладом є ґаджети для відтворення відео (відеофрагменти і процес управління ними знаходяться на інших ресурсах).

Висновок

Веб 2.0 є дуже популярним, але має низку вагомих недоліків. Через доступність цих сервісів ресурси Інтернету переповнені неякісною, недостовірною (часто без цензури чи застережень) інформацією. Інтернет охоплює весь світ, а отже мережа доступна і для тих людей, які мають далеко не найкращі наміри. Через розміщення приватної інформації в мережі розповсюдженим є Інтернет-шахрайство. Тому слід бути обережним та обізнаним.

Список використаної літератури

[1]