Браузер

Матеріал з Словник з інформатики
Перейти до: навігація, пошук

Браузер (з англ. Web browser - оглядач мережі або веб-оглядач) — програмне забезпечення для комп'ютера або іншого електронного пристрою, як правило, під'єднаного до Інтернету, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на гіпертекстовій веб-сторінці. Сьогодні браузер — комплексна програма для обробки і виведення складових веб-сторінки, і для надання інтерфейсу між веб-сайтом і його відвідувачем. Веб-переглядач з допомогою посилань дозволяє користувачеві швидко та просто отримувати інформацію, розміщену на багатьох веб-сторінках. Браузери забезпечують максимальний комфорт користувачів під час перегляду інтернет-сторінок.Він встановлює зв’язок із веб-сервером, завантажує на комп'ютер сторінку, розміщену за вказаною користувачем адресою, та відтворює цю сторінку на екрані.


Принцип роботи

Веб-переглядач під'єднується до сервера HTTP, отримує з нього документ і форматує його для представлення користувачеві або намагається викликати зовнішню програму, яка це зробить, залежно від формату документа. Формати документа, які веб-переглядач повинен представляти без допомоги зовнішніх програм, визначає World Wide Web Consortium (скорочено WWW). До них належать формати текстових документів HTML та XHTML, а також найпоширеніші формати растрової графіки GIF, JPEG та PNG (останній — розробка W3C). Адресування сторінок відбувається за допомогою Універсального покажчика ресурсів URL (Uniform Resource Locator), який інтерпретується, як адреса, що починається з http: для протоколу HTTP. Багато навігаторів також підтримують інші типи URL та їх відповідні протоколи, як, наприклад, gopher: для Gopher protocoGopher support in Web browsers Gopher (ієрархічний протокол гіперпосилань), ftp: для протоколу перенесення файлів FTP, rtsp: для Протоколу потоків реального часу RTSP, та https: для HTTPS (HTTP Secure, що розширює HTTP за допомогою Secure Sockets Layer SSL або Transport Layer Security TLS).

Основою будь-якого сучасного браузера є движок — програма для перетворення коду веб-сторінок у звичне всім інтерактивне відображення цих сторінок. Основними движками є Trident (використовується в Internet Explorer), Gecko (Mozilla Firefox), WebKit (Safari, Maxthon) і Presto (Opera). Існують браузери, що використовують два чи навіть більше движків (Maxthon, Lunascape). Розробники браузерів постійно розширюють можливості, надійність, швидкість та стабільність роботи браузерів. В плані розширення можливостей вигідно відрізняється браузер Mozilla Firefox, на офіційному сайті якого можна знайти величезну кількість доповнень, які розвивають функціональність у потрібному користувачу напрямку (від перекладача до FTP-клієнта). Більшість цих доповнень працюють на інших браузерах, збудованих на движку Gecko. Інші движки теж мають свої переваги. WebKit, наприклад, забезпечує максимальну швидкість обробки веб-сторінок, Trident – високу надійність та сумісність і ін.

Сучасні браузери

Сьогодні є ціла низка програм для навігації в Інтернет. Найпопулярніші з них: Microsoft Internet Explorer,Mozilla Firefox, Google Chrome, Safari, Opera. Кожний переглядач має свої відмінності в інтерпретації гіпертексту, що пов’язано з різною реалізацією рушіїв відображення та створенням пропрієтарних тегів для розширення можливостей стандартного HTML. Так, один текст може бути відтворено по різному в Internet Explorer та Mozilla Firefox. Багато Інтернет-сервісів оптимізують свої сторінки під один стандарт, віддаючи повагу одному переглядачу (приклад Flickr з Mozilla Firefox). Найпершим веб-переглядачем був Mosaic.

Переглядачі спеціального призначення

Є спеціальні веб-переглядачі, вбудовані у відносно прості моделі мобільних телефонів, які орієнтовані на спеціально спрощений текстовий формат WML, проте сучасні моделі спроможні показувати також HTML та XHTML. Існують також браузери, що можуть відтворювати лише текстову інформацію, напр. lynx, такі переглядачі інколи використовуються, коли відсутній доступ до графічне середовище графічного середовища і роботу обмежено командний рядок командним рядком.